Деякі роздуми щодо особливостей рибної ловлі в районі бази відпочинку «Золотий Карасик»

Ви помітили, що в роздумах своїх частіше повертаєтесь до найкращих моментів свого життя (проведених, безумовно, на рибалці).
Добираючись вулицями величезного міста на роботу, а ввечері — додому, ви частіше зупиняєте погляд на всіх більш-менш привабливих калюжах.
Все частіше мрійливо дивитесь у той бік квартири, де в тубусах, сумках, великих ящиках і маленьких коробочках зберігаються справді безцінні скарби.
Ви «дотягнули» до риболовної виставки і вже вдома, вкотре перекладаючи з одного місця в інше щойно придбане добро, нарешті рішуче дістаєте улюблений спінінг. З якоюсь зворушливою ніжністю, доки не бачить ніхто, ви проводите по бланку долонею… Все, вже скоро!
Вітаю! Ви справді — отой самий, справжній, «схиблений» в х о р о ш о м у розумінні цього слова!
Робота, родина, побут, фазенда, друзі, тд., тп…
Одним словом, будучи невиліковним фанатом ловіння риби, ви справді не маєте можливості весь вільний час присвячувати улюбленій справі. Але, як кажуть, вихід є! Нехай — традиційний, не оригінальний, з року в рік однаково звичний, але від того не менш очікуваний. Відпустка!
Кожна родина, члени якої намагаються хоч якось колегіально вирішувати складну проблемою організації щорічного спільного відпочинку, обов’язково стикаються з питанням де, як, за скільки?
В моїй родині це питання було вирішено вже років вісім тому.
Якось, спілкуючись з друзями, ми дізналися про базу відпочинку на річці Рось, де, за легендою, можна відпочити на природі за відносно невеликі гроші, де серед лісу, в умовах без «особливого фанатизму» можна організувати достатньо прийнятний побут, присвятивши свою діяльність максимальному єднанню з природою (ліс, поле, невеличкий пляж), спілкуванню з приязними особистостями, загальному оздоровленню членів родини і (будьте уважними!) риболовлі.
Реальність виявилась схожою на те, чого ми, здичавіли діти асфальту, і справді шукали.
Щодо річки – вона справді неперевершена! Саме в цьому місці Рось просто унікальна. Простір – вода, небо, пагорби протилежного берега. Відпочинок для очей, серцеві ліки, реальний рятунок для знесиленої психіки …
Русло річки біля баз відпочинку неодноразово повертає в неочікуваних напрямках, формуючи різні за глибиною, швидкістю течії та береговим ландшафтом ділянки. Це вже нижче за течією Рось звужується, стає швидшою, кам’янистою з порогами і характерними берегами.
В районі бази відпочинку, яка сьогодні названо «Карасик», Рось завширшки становить не одну сотню метрів. Здається, це одне з самих широких фрагментів ріки.
Близько протилежного берега розташований острів, який здалеку контурами трохи нагадує тропічний з відповідних рекламних проспектів, тільки що замість пальм – листяні дерева, а замість пляжів – зелень.
Поруч з островом є неглибока затока, поросла очеретом і комишем – рай для літаючої і плаваючої живності усіляких видів.
База відпочинку – це невеличкі будиночки класичного радянського зразка в змішаній лісовій зоні, свіже повітря, трава-куші-дерева вкупі з різноманітними представниками пташиного і тваринного світу, найсимпатичніші з яких сприймали нашу присутність без особливого переляку.
Вразило те, що деінде під дахами були помітні гірлянди дбайливо розвішаної цілком привабливого вигляду в’яленої риби. Було її немало і була вона, переважно, не маленька.
?!
!!!
Так отож…
Де ловити, на що, коли і як – зазвичай, кожен справжній рибалка знає сам. Це – без іронії, повірте! Але людина розумна відрізняється не тільки самовпевненістю і відчуттям власної правоти, але ще й цікавістю і вмінням без образ навчатися у більш досвідчених.
Мені вдалося отримати деякі необхідні консультації від нових знайомих риболовів, які вже не один рік підтверджували кваліфікацію, відточуючи власну майстерність саме в цій місцевості.
З’ясувалось, що на ділянці річки в районі розташування бази відпочинку з успіхом можна ловити більшість популярних в Україні видів риб, однак, як кажуть, є нюанси.
Найприємнішим трофеєм традиційно є лящ, підлящ. Вага окремих підлящиків часто перевищує кілограмовий показник, наближуючи ці екземпляри до категорії «лящик» та «лящ».
Тим, кому вдалося уважно і послідовно вивчити питання ловлі ляща в цьому районі, практично забезпечено непогані улови. Звичайно, з врахуванням об’єктивних природних обставин і при відсутності фатального невезіння. Розміри і кількість пійманої риби залежать не тільки «від погоди», а й від умов обраного місця і, звичайно, від обраної тактики і стратегії в цілому.
Використовуючи різноманітні варіанти засолювання і в’ялення риби, місцеві і приїжджі рибалки орієнтуються саме на цю рибну породу.
В приловах до ляща традиційно зустрічаються і представники інших «мирних» порід, в основному — плітка, гунтера.
Ловлять всю цю рибу абсолютно різними методами і снастями, починаючи від махових вудочок, невеличкими екземплярами яких, в основному, споряджають своїх дітей «продвинуті» відпочиваючі для їх залучення до ловлі риби (з бонів, вимосток, з берега).
Окрім махових, широко в цій місцевості рибалки використовують ще й вудлища дальнього закидання, фідерні. Можна зустріти болонські й матчеві вудочки. Дехто ловить виключно металевими прутами, оснащеними традиційними інерційними котушками. Або — «на рєзінку», що на мій погляд, не є абсолютно «спортивним» методом.
Інакше кажучи, головне, — вірити в себе й свою снасть. Залишається або знайте підходяще для обраного способу ловлі місце, або підібрати той варіант оснащення, яке вам буде зручно використовувати в конкретних умовах. Скажімо, на глибині 6 метрів і більше (в основному, це – під протилежним від «Карасика» берегом, на руслі, навколо острова) зручніше, звичайно, буде користуватися вудлищами, укомплектованими безінерційними котушками і пересувними поплавками. В той самий час ловити в лататті важкими, занадто громіздкими поплавчанками чи, скажімо, штекером не було б ні зручним, ні логічним.
На що ловити? Да на що є! Треба намагатися знайти саме ту приманку, яка підходить саме вашому способу ловлі. І живі, і рослинні насадки однаково можуть принести вам успіх, треба перевіряти. Можуть сподобатись рибі і опариш, і хробак, і запарений геркулес.
Хоча, найулюбленішою «їжею» місцевих лящів все ж таки є, на мій погляд, горох і різні горохові варіації, особливо – мастирка. ЇЇ більшість рибалок привозять з київської Бухари або роблять самостійно. Дещо подібне можна купити на місцевому базарчику, де до речі, можна придбати також і деякі необхідні товари з риболовного асортименту.
На цьому ж базарчику (місце розташування якого по приїзді на базу відпочинку вам неодмінно вкажуть), можна ознайомитись з усім асортиментом риби, яка тут ловиться, бо місцеві жителі продають її тут і в свіжому, і в засоленому, і в приготовленому вигляді, і «мирну», і хижу.
Звичайно, місцеві ловлять рибу переважно сітками, наявність яких не може не дратувати а ні справжніх риболовів, а ні представників рибоохоронних органів, які іноді з’являються з рейдами в цих водах.
Але боротьба свідомого рибацького люду з браконьєрами – це питання окреме…
Щодо пригодовування і принаджування риби, скажу лише, що для цього підходять і готові магазинні суміші, до яких в залежності від різних умов варто додавати необхідні за рецептурою інгредієнти, але можна і традиційні, з використанням різних круп, макухи, хліба, комбікорму, тощо.
Не помилюся, стверджуючи, що особливе місце в серцях тих, хто віддає перевагу відпочинку в цьому мальовничому, куточку належить карасю.
Упіймати його можна, в принципі, в будь – якому місці уздовж лінії берега, зарослого очеретом, особливо, де течія не є максимальною і де ростуть улюблені карасями водні рослини. Треба зазначити, що розміри карасів, впійманих тут, цілком товарні. Час від часу вдається вловити екземпляри вагою більше кілограма. Річковий срібний карась такого розміру як об’єкт ловлі, безперечно, вартий уваги не тільки любителів, а й більш досвідчених рибалок. А якщо додати, що смакові якості річкового карася значно відрізняються, причому в кращу сторону, від тих, що має ставковий карась «домашнього» виховання, то, думаю, ви зрозумієте, чому бажання впіймати карася настільки потужне.
Ловити його в даному регіоні можна з більшим чи меншим успіхом практично на протязі всього літа, причому години найкращого кльову можуть суттєво змінюватись з дня на день, що додає процесу риболовлі додаткового елементу непередбачуваності, що, погодьтесь, доволі приємно.
Ближче до серпня карасів можна впіймати вже не тільки на мілинах і в заводях, але й на руслі, при ловлі ляща, на достатньо великій глибині і суттєвій відстані від берега. Іноді, карася в улові буває навіть більше, ніж іншої риби.
Майже в тих самих місцях, де ловлять карасів, можна зустріти і його «компаньйона» – ліня. Не треба й казати, що це – риба, цікава для рибалок з будь-якої точки зору. Із року в рік розміри і кількість ліня, як до речі і карася, можуть бути зовсім різними, бо ці показники залежать не тільки від об’єктивних природних умов, а й від результатів діяльності людей, які створили це зарегульоване водоймище.
Цікаво, але при відсутності кльову в більшості перевірених місцях, часто лінь з карасем непогано ловляться з вимосток поруч з бонами для стоянки човнів, в умовах галасливої діяльності людей, що звільняє від необхідності пливти в пошуках риби кудись далеко.
Для ловлі карасів і лінів можна використовувати ту ж саму мастирку, різні варіанти тіста, крупи, картоплю, живі насадки, тощо.
Ловити рибу в районі баз відпочинку можна з вимосток, з берега. Більш ефективно, на мій погляд, – з човна або, як варіант, з водного велосипеду. Ці плавзасоби можна взяти напрокат на базі або привезти з собою.
Враховуючи, що природні умови на такій широкій акваторії можуть бути достатньо складними (сильний поривчастий вітер, течія, гроза, туман), бажано, щоб човен, особливо, якщо він надувний, мав відносно високі борти та відрізнявся необхідними для даного класу човнів характеристиками. Це дозволить вам відчувати себе на рибалці впевнено і думати виключно про рибну ловлю.
Звичайно, використовуючи невеличкий підвісний мотор, можна дістатися тих ділянок річки, які менш потерпають від впливу риболовів. Це в якійсь мірі покращує шанси на результативну рибалку і до того ж, може принести більше задоволення від близького спілкування з природою, якому не буде заважати присутність зайвих спостерігачів.
Поширена практика – прив’язування човнів під час риболовлі до кілків, заглиблених у дно на річкових ділянках з досить різноманітними показниками глибини, швидкості течії, рельєфу дна, тощо. Кілки можна використовувати торішні, якщо вони залишилися, якщо вони «точно ваші» або якщо ви їх своєчасно «вже зайняли.» Звичайно,завжди можна підготувати нове «місце».
Деякі професіонали (умовно кажучи), на відміну від тих, хто постійно ловить в тому ж самому пригодованому місці, на протязі одного ранку примудряються в пошуках рибного стада відвідати декілька заздалегідь організованих ними «кілкових стоянок». Враховуючи значну площу даної акваторії, результати рибалки на різних ділянках річки і справді можуть бути абсолютно різними, тож і така практика має шанси на успіх.
Хижу рибу ловити тут значно складніше, особливо на штучні приманки, бо ні воблер, ні силікон ні блешня не можуть рівноцінно конкурувати з природними об’єктами полювання, величезна кількість яких проживає на цій великій акваторії, особливо, на маленьких глибинах.
Кращі результати бувають при використання для ловлі хижака різних живців, або мертвої рибки.
Однак, час від часу і на штучні приманки вдається впіймати окуня, щуку, сома або судака.
Щодо сома, то можна сказати, що за останні рік – два його ловити стали частіше. Перш за все, завдяки засвоєнню метода «на квок». Тож, рівномірні характерні звуки, що час від час спливають над рікою, стають надалі більш знайомими і звичними для грамотних риболовів. Можливо, що на особливо великі трофеї на кожній рибалці розраховувати і не обов’язково, але упіймати соміка на 5-10 кілограмів – цілком реально.
З наближенням осені ловля хижої риби в районі баз відпочинку активізується. Досить непогані результати приносить тролінг, доріжка. Деякі рибалки спеціально беруть відпустку на вересень-жовтень, щоб не пропустити справді вдалий для риболовлі період. Або вони приїздять на вихідні дні, заздалегідь домовившись щодо проживання.
В цілому, висновок стосовно ловлі риби на річці Рось в районі баз відпочинку, на мій погляд, однозначний: це справді варте відмови від морів-океанів-курортів. Це – ні з чим не зрівняне задоволення. Це – великі можливості для самореалізації і для досвідчених рибалок, і для тих, хто тільки збирається встати на цей непростий, але «відповідальний» шлях. Це – можливість ловити рибу будь-яким обраним вами способом і при вдалому співпадінні ряда важливих моментів, «від пуза» нагодувати родину, друзів, нарешті себе, цінним дієтичним продуктом споживання.
Скажу тільки, що навряд чи можу назвати якесь інше, аналогічно «дике» місце, де б риба ще ловилася в такій кількості.
Про це добре відомо моїм друзям і співробітникам, великим поціновлювачам в’яленої риби «під пиво», і «просто так», які завжди погоджуються з обраними мною термінами відпустки.
Вони точно знають, що це необхідно, щоб мати можливість наловити і заготовити їм на гостинець такі бажані ароматні зв’язки «таранки» та копченої риби.
І я, чесно кажучи, і справді щиро радію, що поки що така можливість в мене є.

Риболов із стажем Леся Добрий Вечір